Селфхарм: що це таке, причини, діагностика, лікування

Селфхарм чи самоушкодження – це навмисне завдання собі каліцтва без суїцидальних намірів. Воно виявляється у вигляді порізів, опіків, ударів, вживання токсичних речовин та інших форм самонасильства. Селфхарм є серйозною проблемою, яка потребує уваги та професійної допомоги.

Причини селфхарму

1.Емоційний біль та стрес.

Багато людей вдаються до самоушкоджень, щоб упоратися з сильними емоційними болями та стресами. Це може бути обумовлено втратою близьких людей, розлученням, серйозними проблемами на роботі чи навчанні. Самоушкодження може стати способом "перемикання" з емоційного болю на фізичний.

2.Занижена самооцінка та самоненависть.

Люди, у яких занижена самооцінка, часто відчувають провину і неприязнь до себе. Вони вважають себе негідними любові та поваги. Це може призвести до самопокарання через самоушкодження. Такі розлади поширені серед молодих людей, які перебувають у складному періоді самоідентифікації.

3.Різні види психічних розладів.

Самопошкодження часто межує такими розладами, як депресія, тривожний, біполярний та прикордонний розлад особистості. Вони посилюють схильність до самоушкоджень, оскільки людина намагається в такий спосіб упоратися з внутрішніми конфліктами та напругою.

Наслідок самоушкодження

Самопошкодження призводить до серйозних фізичних наслідків: інфекцій, ушкоджень нервів та хронічних хворобливих відчуттів. У крайніх випадках – до ненавмисних тяжких травм чи навіть смерті.

Постійні акти самоушкодження можуть посилити почуття провини та сорому, погіршити психічний стан та призвести до ізоляції від суспільства. Часто такі люди зазнають труднощів у встановленні та підтримці здорових відносин, що тільки посилює їхні внутрішні страждання.

Як діагностувати селфхарм?

Для діагностики самоушкоджень важливо звертати увагу на фізичні та поведінкові ознаки. Це може виражатися частими незрозумілими травмами та появою шрамів на тілі, дивною поведінкою людини, уникненням соціальних контактів та зміною настрою.

Як боротися із селфхармом?

1. Розробка позитивних стратегій.

Одним із ключових кроків у боротьбі із самоушкодженнями є розробка позитивних стратегій, які допоможуть вам впоратися з емоціями. Це може включати спортивні тренування, творчий процес, медитацію та інші методи, що допомагають відволіктися та заспокоїтися.

2. Звернення до фахівця.

Якщо у вас чи вашої близької людини є проблема, пов'язана із самоушкодженням, варто звернутися за допомогою до фахівця. Консультація психотерапевтів онлайн, представлених на сервісі Carpe Diem, надасть професійну підтримку та допомогу знайти шляхи до одужання.

3. Звільнення від тригерів.

Робота над рятуванням від тригерів, які провокують самоушкодження – це важливий етап лікування. Він включає зміну вашого оточення. У зв'язку з цим необхідно відмовитися від контактів з людьми, які є токсичними і переглянути свій спосіб життя.

Роль психолога та психотерапевта в лікуванні селфхарма

Ключова роль у діагностиці належить психологам, які проводять детальне інтерв'ю, виявляють причини та фактори, що сприяють самоушкодженням, та розробляють індивідуальний план терапії. Професійна допомога у пошуку психологічних розладів допоможе знайти приховані причини та направити їх на правильний шлях до одужання.

Для того, щоб допомогти клієнтам, фахівці користуються методами:

• когнітивно-поведінкової терапії (КПТ);
• діалектичної поведінкової терапії (ДПТ);
• психодинамічної терапії

Вони допомагають пацієнтам розібратися з внутрішнім конфліктом, змінити деструктивні думки та освоїти управління емоціями.

У багатьох ситуаціях психотерапевт рекомендує приймати ліки, особливо якщо самоушкодження супроводжується будь-яким іншим психічним розладом. Антидепресанти допомагають стабілізувати стан емоційної рівноваги та зменшити схильність до самоушкоджень.

Селфхарм – це велика складність, яка потребує уважного та професійного підходу. Розуміння причин, діагностика та правильне лікування допоможуть подолати труднощі, що виникли, і повернутися до нормального життя.